Рекомендації про те, як зрозуміти, що дитина зазнає цькування, що робити, щоб запобігти цьому, як батьки можуть підтримати дитину тощо (https://t.me/UAmonogram/9078)

Лист Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 № 1/11-881 "Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" від 18 грудня 2018 №2657-VIII"

Лист Міністерства освіти і науки України від 29.12.2018 №1/9-790 "Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу."

Наказ МОН України від 28.12.2019 №1646 "Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькуванню) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти"

Мінцифри та ЮНІСЕФ в Україні презентували освітній серіал про кібербулінг для підлітків

30 квітня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України спільно з ЮНІСЕФ в Україні презентували освітній серіал про кібербулінг для підлітків.

Участь в освітньому серіалі взяли українська суперстар NK | Настя Каменських і співачка, акторка та влогерка Анна Трінчер. Маючи мільйони прихильників не лише в Україні, а й по всьому світу, NK радо погодилась поговорити про кібербулінг, аби юзери соцмереж дослухались до важливої інформації та поважали один одного у мережі.

Освітній серіал складається з чотирьох серій тривалістю 4-5 хвилин. Завдяки освітньому серіали підлітки дізнаються, як виглядає кібербулінг, які причини та потенційні наслідки кібербулінгу, як припинити кібербулінг і що робити, якщо хтось із друзів став жертвою кібербулінгу.

Заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан підкреслила, що кожна людина хоча б раз у житті стикалася з хейтом у соціальних мережах, отримувала агресивні коментарі та повідомлення. «Це прояви кібербулінгу, тобто цькування онлайн, яке відбувається через гаджети, ноутбуки чи планшети. З проявом кібербулінгу зустрічався кожен третій з опитаних віком від 13 до 24 років. Саме тому ми спільно з ЮНІСЕФ в Україні зняли освітній серіал про кібербулінг для підлітків», — зауважила Валерія Іонан.

«Під час пандемії COVID-19 життя мільйонів дітей тимчасово обмежується лише їхніми домівками та гаджетами. Через це діти можуть стикатися з потенційно шкідливим та насильницьким контентом онлайн, а також піддаватися більшому ризику кібербулінгу. За даними ЮНІСЕФ третина опитаних підлітків в Україні ставала жертвами онлайн-булінгу, а кожен п’ятий був змушений пропускати через це шкільні заняття, – підкреслила голова ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сильвандер, – У цій новій реальності ми повинні допомогти дітям зорієнтуватися. Зараз саме час об’єднати зусилля, щоб забезпечити дітей та молодь необхідними знаннями у цікавій та доступній формі. І ми дуже раді зробити це разом з Міністерством цифрової трансформації України. Захист прав дитини має стати пріоритетом цифрової безпеки та політики щодо захисту користувачів Інтернету».

Освітній серіал доступний для перегляду на платформі Дія.Цифрова освіта:https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying

С 16 по 20 вересня в Старовірівському ліцеї в рамках правоосвітницького проекту "Я маю право!" пройшов тиждень протидії булінгу.

Вчителі провели уроки відвертого спілкування за темами:

- «Змінюй в собі негативне ставлення до інших» (1-4 класи);

- «Допоможи собі, рятуючи інших»(5-7 класи);

- «Стережись! Бо що посієш, те й пожнеш», «Про стосунки в учнівському середовищі»(8-11 каси).

ПОРАДИ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА УЧНЯМ :

«ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ»

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило –не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Такожне слід звинувачувати себеу тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні –йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, тоодразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твійдруг чи подругаподілилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вонипотребують твоєї підтримки.

У жодному разіне слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, тоне проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

Булінг - це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг" розуиіють агресивну поведінку щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Як розпізнати жертву булінгу?

Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

Скільки дітей страждають від булінгу?
За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів - діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі - з 10-11 років - вік входження у підліткову кризу.
Обов'язок шкільного психолога, вчителя - виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.

Чому діти стають жертвами булінгу?
Психологи визначають декілька основних причин:
Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок - каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Булінг у цифрах
За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором'язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група.
44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Ті, хто піддаються булінгу:
втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв'язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Ті, хто булять:
частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Ті, хто вимушені спостерігати:
часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Алгоритм дій для визначення факту цькування
Щоб уникнути спекуляцій щодо застосовності та дієвості прийнятого антібулінгового закону, в Міносвіти склали для школярів, батьків і педагогів чіткий алгоритм дій для визначення факту цькування з подальшою відповідальністю за неї. Цей алгоритм передбачає:
1. Якщo ваша дитина є свідкoм булінгу, то вона має рoзповісти про це як батькaм, так і вчителю чи психoлогу, або ж звернутися безпoсередньо до директoра.
2. При отриманні такoго звернeння факт булінгу офoрмляється в письмoвій формі Кeрівник навчального закладу знаходить підтвердження (або спростування) того, що сталося та має з`ясувати причини.
3. Скликається засідaння для розгляду випадку булінгу за участю педагогів, психологів, сoціального педагoга, бaтьків потерпілого та бaтьків «булера».
4. Якщо кoмісія визнає, щo цe був не разовий кoнфлікт, а дійсно мав місце факт булінгу, то керівник установи зобoв`язаний повідoмляти про це уповноважені підрозділи Нацполіції та служби у спрaвах дітей.
5. Представник Нацполіціі складає протокол і направляє його до суду. Суд вирішує, яку міру покарання застосувати - штраф або громадські роботи (булінг відповідальність).